Більшість спортивних залів та майданчиків на Буковині не пристосована для людей з інвалідністю. Немає спеціального спортобладнання, вбиралень, доступу до залу (адже більшість тренажерних залів розташовані у підвальному приміщенні, куди людині на візку неможливо дістатися самотужки). Та й навіть до самої будівлі складно добратися через високі бордюри без пандусів.
«Це гра, яка підходить усім»
Та, незважаючи на відсутність умов та фінансової підтримки, чимало людей з інвалідністю зуміли знайти себе у спорті і навіть досягти серйозних успіхів.
Оксана та Ігор Данчули мешкають у селі Витилівка Кіцманського району. Майже десять років подружжя грає у новус, або морський більярд. Про цю групу києвих ігор, дуже популярну в країнах Балтії, мало хто чув на Буковині. А для Ігоря та Оксани новус став можливістю реалізувати себе в спорті. Два роки тому пані Оксана здобула перше місце на відкритому чемпіонаті Європи. Також торік подружжя отримало першість на міжнародному турнірі в Німеччині.
— В Україні мало хто знає про новус, він більше розвинений у Києві, там є і федерація новусу, і міжнародні чемпіонати проводять. Ми познайомилися з цим видом спорту в Одесі на семінарі для людей з інвалідністю, — розповідає Ігор Данчул. – Першим захопився я. Придбав стіл, два киї, фішки. Шість років тому такий набір для гри коштував півтори тисячі гривень. Стіл зручний тим, що він невеличкий – метр на метр. Не займає багато місця в кімнаті і легко транспортувати. А сам новус – це гра, в якій немає жодних обмежень ні за віком, ні за станом здоров’я. У неї можуть грати і діти, і старші, і люди на візках. Розвиває координацію, увагу, реакцію, логіку. Схожий на більярд. Я раніше грав у більярд, тож мені новус дався без проблем. Вже за рік я здобув першість на міжнародному відкритому чемпіонаті України. Дружина перших півроку лише спостерігала. А потім навчилася і сподобалося.
За словами Ігоря Данчула, не завжди вдається брати участь у турнірах за кордоном. Адже для цього потрібні значні кошти. Але час від часу подружжя все ж відвідує чемпіонати в Україні та за її межами. Їздять власним автомобілем без супроводу.
-Цей вид спорту не є паралімпійським, тому держава його не фінансує, — пояснює чоловік. – Треба хіба що спонсорів шукати. Але для нас важливо те, що ми знайшли собі заняття до душі. Граємо вдома з дружиною, дивимося багато відео з чемпіонатів. Це урізноманітнює наше життя.
Чернівчанин Вадим Нікорич п’ять років тому захопився таким різновидом боул-спорту як бочча. Відтоді активно бере участь у змаганнях різного рівня. Втім, зазвичай вони відбуваються в інших містах, зокрема, в Івано-Франківську. Чоловік же мріє про те, щоби бочча розвивалася і в Чернівцях.
-Вперше я побачив, як грають в цю гру, влітку 2015 року. Мені стало цікаво, адже бочча — це паралімпійський вид спорту, в якому беруть участь гравці з порушенням опорно-рухового апарату. Грають на твердій поверхні розмірами 6 на 9 метрів. Влітку ще можна знайти у місті майданчик для бочча. А от взимку потрібен спортзал, та з цим складно.
Також Вадим Нікорич займається пауер-ліфтингом. Проте тут теж є перепони через непристосоване для потреб візочників приміщення. -Тренажерний зал знаходиться в підвальному приміщенні, куди людині на інвалідному візку важко добратись через сходинки. Потрібно просити про допомогу. І так майже у всіх спортзалах, — зітхає чоловік.
«У випадку порушення прав людей з інвалідністю, Ви можете звернутися до Громадської організації «Чернівецьке об’єднання «Захист» листом за адресою: м. Чернівці а/с 1151, телефоном 0960165979 (Viber/WhatApp/Telegram), електронною поштою: cvzahyst@gmail.com, Іnstagram: zahystcv, Facebook: zahystcv.
Ця стаття є однією із 15 публікацій, які створені в рамках серії публікацій на тему захисту прав людей з інвалідністю «Розвиток інклюзивного суспільства у Чернівецькій області». Повний список і посилання на статті:
Чи доступна вища освіта людям з інвалідністю та людям з особливими освітніми потребами?
Що змінила інклюзивна освіта у школах?
БУТИ МАМОЮ ОСОБЛИВОЇ ДИТИНИ. ІНТЕРВ’Ю З ТЕТЯНОЮ Д’ЯЧЕНКО
Значення сім’ї для людей з інвалідністю: як зустріти партнера і як не втратити. Частина 1
Значення сім’ї для людей з інвалідністю: як зустріти партнера і як не втратити. Частина 2
Чи важко влаштуватися людям з інвалідністю на роботу і скільки таких людей у нас працює?
НЕДОСТУПНІ ЧЕРНІВЦІ. ІНТЕРВ’Ю З ЛЮБОВ’Ю СВІРІДЕНКО ПРО ПРОБЛЕМИ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
НАСКІЛЬКИ ДОСТУПНА ТРОТУАРНА МЕРЕЖА У ЧЕРНІВЦЯХ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ. ФОТО
ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ ВИД СПОРТУ. ЧИ ДОСТУПНІ У ЧЕРНІВЦЯХ ТРОЛЕЙБУСИ ДЛЯ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ
«НЕ ГРАЙСЯ З НЕЮ». ЯК У ЧЕРНІВЦЯХ СПРИЙМАЮТЬ ЛЮДЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ. ФОТО
Ця стаття та серія публікацій створена в рамках реалізації проєкту «Захист прав людини у Чернівецькій області», який реалізує ГО «Чернівецьке об’єднання «Захист» за підтримки IM Swedish Development Partner.